3

                             Сіамська кішка

Кішки потрапили спочатку до Великої Британії, а потім до США. Спочатку сіамські кішки мали вигляд, близький до сучасних тайських. У 1901 році був організований британський «Клуб сіамських кішок», а в 1902 році затверджений стандарт. У результаті селекційної роботи тварини набули сучасного вигляду. Стандарти сіамських кішок визнані практично всіма фелінологічними організаціями. Ці кішки є однією з найпопулярніших порід у світі. На виставках завжди можна побачити велику кількість сіамів.Кішки сіамської породи — це елегантні, стрункі тварини середньої величини. Тіло довге, у формі труби, з досить міцним кістяком, добре розвиненою мускулатурою. Плечі й стегна сильні. Кінцівки довгі й стрункі. Лапи акуратні, маленькі, овальної форми. Задні кінцівки трохи довші, ніж передні. Хвіст довгий, тонкий, рівномірно звужений до кінчика, без зламів. Кінчик хвоста загострений. Коти трохи більші, ніж кішки.

 

Кішки сіамської породи плодючі. Потомство можуть приносити двічі на рік. Кількість кошенят у приплоді — 5-6 (до 10). Кошенята народжуються світлими, без міток, швидко розвиваються. Мітки з'являються через кілька тижнів, а остаточно формуються до однорічного віку. Забарвлення сіамів термозалежне.Пойнти (мітки) розташовані на морді, включаючи подушки вібрис, утворюючи маску, а також на вухах, ногах і лапах, хвості. Маска не заходить на верхню частину голови й не повинна замикатися з пойнтами вух. Між кольором корпуса й пойнтами повинен спостерігатися чіткий контраст. Колір міток повинен бути якомога більш рівномірним. У тварин старшого віку корпус може бути темнішим, однак контраст між пойнтами й основним тоном тіла повинен зберігатися.